СУТНІСТЬ І ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ЗАОЩАДЖЕННЯМИ НАСЕЛЕННЯ

Автор(и)

  • В.О. Кулеша

DOI:

https://doi.org/10.24025/2306-4420.2.21.2008.88354

Анотація

В данной статье раскрыта сущность и особенности управления сбережениями населения, вы- явлена роль государства в данном процессе, определен перечень основных субъектов сберегательного процесса, приведены их основные цели и интересы, проведена их систематизация. Автором опреде- лены важнейшие приоритеты в процессе привлечения сбережений населения, определены основные мероприятия, направленные на усовершенствование системы управления привлечением сбережений населения.

##submission.downloads##

Як цитувати

Кулеша, В. (2016). СУТНІСТЬ І ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ЗАОЩАДЖЕННЯМИ НАСЕЛЕННЯ. Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки, 2(21). https://doi.org/10.24025/2306-4420.2.21.2008.88354

Номер

Том 2 № 21 (2008)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 В.О. Кулеша

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).