Концептуальні засади формування механізму регулювання корпоративного сектора в Україні
DOI:
https://doi.org/10.24025/2306-4420.2.37.2014.88265Анотація
У статті досліджено та визначено концептуальні засади формування механізму регулювання корпоративного сектора в Україні. Наведено передумови генезису формування новітньої моделі корпоративного сектору. Визначено низку завдань, що є пріоритетними в рамках формування державної системи регулювання корпоративним сектором та реалізації механізму управління. Запропоновано авторське бачення теоретичних підходів і методологічних положень щодо основ формування механізму регулювання корпоративного сектора національної економіки. Автором сформовано методологічну базу виявлення та обґрунтування передумов формування механізму регулювання корпоративного сектора національної економіки в ринковій економіці та загальне визначення послідовності оцінювання корпоративного сектору.##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 А. Савченко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).